Модуль 10

З усього того, чому я навчалася на цьому тренінгу, на мою думку, найефективнішим для навчання моїх учнів буде формування і у мене і у учнів навичок ХХІ століття, вміння чітко ставити перед собою завдання, які оперативно, без зайвих втрат часу, вирішувати завдяки колективній роботі та дослідницькій діяльності.

Модуль 9

 На мою думку ,для моїх учнів було покращення взаємовідносин між ними, постійне проявляння прагнення допомогти один одному, поділитися цікавою інформацією. Застосування нових способів роботи викликає й підвищений інтерес батьків до навчальної діяльності дітей.

Модуль 8

На мою думку, застосування інтерактивних методів позитивно впливає на формування пізнавальної самостійності молодших школярів. Спостерігається значне підвищення мотивації самостійної пізнавальної діяльності, особливо серед слабших учнів. Усі діти організовано включаються в роботу, проявляють інтерес до навчального матеріалу. У школярів  виробляються уміння працювати в групі, удосконалюються комунікативні навички, добре розвивається усна мова. Також змінюється рівень сприймання матеріалу, уміння самостійного здобуття та практичного використання знань.

Модуль 7

     Досвід інтерактивного навчання молодших школярів дозволяє виділити ефективні випробувані методи, які системно поєднуються з іншими навчальними методами та органічно вписуються в загальну структуру уроку.

    Робота в парах.     Робота в трійках.      2+2=4.

    Акваріум.    Велике коло.   Мікрофон.   Незакінчені речення.   Мозковий штурм.   Дискусія..   Мозаїка.    Музичний вулик.

Модуль 6

      У класифікації інтерактивних методів виділяють два види: групові та індивідуальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп, другі - спільну роботу та взаємонавчання всього класу. Робота в малих групах надає всім учням можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування, зокрема володіння прийомами активного слухання, вироблення спільного рішення, розв’язання протиріч.

Модуль 5

Інтерактивні методи сприяють:

           - засвоєнню учнями основних способів самостійної пізнавальної діяльності: знання та вміння цілепокладання, планування,аналізу,саморефлексії діяльності та її результатів;

             - формуванню вмінь самостійно шукати, аналізувати, відбирати необхідну інформацію, трансформувати, зберігати та транслювати її;

             - оволодінню способами взаємодії з іншими, навичками роботи в групі, взаємодопомоги, розвитку організаторських здібностей;

             - становленню позитивної самооцінки, самопрезентації в постійно створюваних ситуаціях успіху;

             - вироблення установок духовного та інтелектуального саморозвитку, усвідомленого й відповідального прийняття рішень;

             - розвитку здатності до емоційної саморегуляції та само підтримки в проблемних ситуаціях.

Модуль 4

      Пізнавальна самостійність пов’язана з багатьма факторами навчального процесу, тому її взаємозв’язки різноманітні.

      Молодші школярі дуже різні у своєму ставленні до пізнання, яке визначається особливостями навчальної діяльності, наявністю пізнавальних потреб та інтересів дітей, нового, цікавого, проблемного у змісті навчання, підсиленням  емоційно-мотиваційного компоненту навчання, поєднання колективних, групових, індивідуально-групових та індивідуальних форм роботи на уроці, репродуктивних і пошуково-творчих методів, які б випереджали досягнутий рівень розвитку учнів.

Модуль 3

     Пізнавальна самостійність завжди спрямована на засвоєння нових знань,передбачає  готовність учня до пошукової роботи. Для досягнення успіху в підготовці учнів до пізнавальної самостійності вчителю необхідно:

           - оволодівати методиками ,за допомогою яких можна визначити особливості розвитку цієї якості у своїх учнів;

           - визначити, хто з вихованців має достатній, відповідний віку рівень розвитку пізнавальної самостійності;

           - з’ясувати, які мотиви активізують вияв і розвиток цієї якості у кожної дитини;

           - виділити критерії, яким має відповідати пізнавальна самостійна діяльність молодших школярів.

Модуль 2

     У сучасному інформаційному суспільстві проблема розвитку  пізнавальної самостійності школяра  набуває особливого значення. Навчання - основна форма розвитку пізнавальної самостійності та активності особистості молодшого школяра.У навчальній діяльності учні не тільки здобувають нові знання, але й розвивають власні пізнавальні здібності, завдяки яким вони можуть самостійно шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні.

     Пізнавальна самостійність більшістю дослідників трактується як особистісна якість, здатність власними  силами та за власним почином пізнавати в процесі цілеспрямованого пошуку. О. Я. Савченко наголошує, що пізнавальна самостійність охоплює чуттєве сприймання, запам’ятовування та різні види дій. При цьому визначальним у розвитку самостійності є емоційне ставлення особистості  як до об’єкту, так і до процесу пізнання.

Модуль 1

Для інноваційних технологій у сучасній  початковій  освіті в Україні характерним є перехід від традиційної( передача учням і засвоєння ними знань умінь і навичок) до особистісно – зорієнтованої парадигми навчання.

      В її основі лежить повага до особистості дитини, визнання її природного прагнення і можливостей не тільки  пізнання, а й творення людської культури, входження в розгалужену систему соціальних відносин, потреби  самореалізації. Такі вихідні методологічні позиції суттєво впливають на нове розуміння як цілей, змісту, методів початкової освіти так і побудови відносин учасників навчального процесу.