З
усього того, чому я навчалася на цьому тренінгу, на мою думку, найефективнішим
для навчання моїх учнів буде формування і у мене і у учнів навичок ХХІ
століття, вміння чітко ставити перед собою завдання, які оперативно, без зайвих
втрат часу, вирішувати завдяки колективній роботі та дослідницькій діяльності.
неділя, 1 червня 2014 р.
Модуль 9
На мою думку ,для моїх учнів було покращення взаємовідносин між ними, постійне проявляння прагнення допомогти один
одному, поділитися цікавою інформацією. Застосування нових способів роботи
викликає й підвищений інтерес батьків до навчальної діяльності дітей.
Модуль 8
На мою думку, застосування інтерактивних методів позитивно впливає на формування пізнавальної самостійності молодших школярів. Спостерігається значне підвищення мотивації самостійної пізнавальної діяльності, особливо серед слабших учнів. Усі діти організовано включаються в роботу, проявляють інтерес до навчального матеріалу. У школярів виробляються уміння працювати в групі, удосконалюються комунікативні навички, добре розвивається усна мова. Також змінюється рівень сприймання матеріалу, уміння самостійного здобуття та практичного використання знань.
Модуль 7
Досвід інтерактивного навчання молодших
школярів дозволяє виділити ефективні випробувані методи, які системно
поєднуються з іншими навчальними методами та органічно вписуються в загальну
структуру уроку.
Робота в парах.
Робота в трійках.
2+2=4.
Акваріум.
Велике коло.
Мікрофон.
Незакінчені речення.
Мозковий штурм.
Дискусія..
Мозаїка.
Музичний вулик.
Модуль 6
У класифікації інтерактивних методів
виділяють два види: групові та індивідуальні. Перші передбачають взаємодію
учасників малих груп, другі - спільну роботу та взаємонавчання всього класу.
Робота в малих групах надає всім учням можливість діяти, практикувати навички
співробітництва, міжособистісного спілкування, зокрема володіння прийомами
активного слухання, вироблення спільного рішення, розв’язання протиріч.
Модуль 5
Інтерактивні
методи сприяють:
- засвоєнню учнями основних способів
самостійної пізнавальної діяльності: знання та вміння цілепокладання,
планування,аналізу,саморефлексії діяльності та її результатів;
- формуванню вмінь самостійно
шукати, аналізувати, відбирати необхідну інформацію, трансформувати, зберігати
та транслювати її;
- оволодінню способами взаємодії з
іншими, навичками роботи в групі, взаємодопомоги, розвитку організаторських здібностей;
- становленню позитивної
самооцінки, самопрезентації в постійно створюваних ситуаціях успіху;
- вироблення установок духовного
та інтелектуального саморозвитку, усвідомленого й відповідального прийняття
рішень;
- розвитку здатності до емоційної
саморегуляції та само підтримки в проблемних ситуаціях.
Модуль 4
Пізнавальна самостійність пов’язана з
багатьма факторами навчального процесу, тому її взаємозв’язки різноманітні.
Молодші школярі дуже різні у своєму
ставленні до пізнання, яке визначається особливостями навчальної діяльності,
наявністю пізнавальних потреб та інтересів дітей, нового, цікавого, проблемного
у змісті навчання, підсиленням
емоційно-мотиваційного компоненту навчання, поєднання колективних,
групових, індивідуально-групових та індивідуальних форм роботи на уроці,
репродуктивних і пошуково-творчих методів, які б випереджали досягнутий рівень
розвитку учнів.
Модуль 3
Пізнавальна самостійність завжди
спрямована на засвоєння нових знань,передбачає
готовність учня до пошукової роботи. Для досягнення успіху в підготовці
учнів до пізнавальної самостійності вчителю необхідно:
- оволодівати методиками ,за
допомогою яких можна визначити особливості розвитку цієї якості у своїх учнів;
- визначити, хто з вихованців має
достатній, відповідний віку рівень розвитку пізнавальної самостійності;
- з’ясувати, які мотиви активізують
вияв і розвиток цієї якості у кожної дитини;
- виділити критерії, яким має
відповідати пізнавальна самостійна діяльність молодших школярів.
Модуль 2
У сучасному інформаційному суспільстві
проблема розвитку пізнавальної
самостійності школяра набуває особливого
значення. Навчання - основна форма розвитку пізнавальної самостійності та активності
особистості молодшого школяра.У
навчальній діяльності учні не тільки здобувають нові знання, але й розвивають
власні пізнавальні здібності, завдяки яким вони можуть самостійно шукати нове,
задовольняючи свої потреби в пізнанні.
Пізнавальна самостійність більшістю дослідників трактується як особистісна
якість, здатність власними силами та за
власним почином пізнавати в процесі цілеспрямованого пошуку. О. Я. Савченко
наголошує, що пізнавальна самостійність охоплює чуттєве сприймання, запам’ятовування
та різні види дій. При цьому визначальним у розвитку самостійності є емоційне
ставлення особистості як до об’єкту, так
і до процесу пізнання.
Модуль 1
Для
інноваційних технологій у сучасній
початковій освіті в Україні
характерним є перехід від традиційної( передача учням і засвоєння ними знань
умінь і навичок) до особистісно – зорієнтованої парадигми навчання.
В її основі лежить повага до особистості
дитини, визнання її природного прагнення і можливостей не тільки пізнання, а й творення людської культури, входження
в розгалужену систему соціальних відносин, потреби самореалізації. Такі вихідні методологічні
позиції суттєво впливають на нове розуміння як цілей, змісту, методів
початкової освіти так і побудови відносин учасників навчального процесу.
Підписатися на:
Коментарі (Atom)